За 4 дні травневих вихідних спланував з'їздити стопом на річку Черемош поблизу Верховини, поплавати на катамаранах з водниками, відпочити там та встигнути вернутися додому до початку робочого дня. В дорогу за традицією взяв з собою напарницю, але вона витримала лише перші 550км до Тернополя, далі вернулася потягом додому. Також за традицією не брав фотоапарат з собою, тому й знімків не буде, окрім вовка.

Всю дорогу нам траплялися дуже цікаві люди, як то молдовани-пенсіонери, котрі їхали з інтернаціонального весілля в Черкасах, добре розмовляли українською, а водій витискав 140км на поганій трасі. Був дядько військовий, підібрав вночі та відвіз в Тернопіль, всю дорогу розмовляли про його фах - вибухівки, вічні двигуни, альтернативну енергетику - просто колодязь інформації, з таким би їхати кілька днів.
( Read more... )

Збираюся до Молдови стопом на 3-4 дні. В'їзд з Могилів-Подільського, виїзд біля Болграда.

Порадьте, шоб можна було цікавого крім виноградників подивитися в цій країні. Колись читав про красивий природний кратер біля Кишинева, але тепер не можу знайти.

А ще: де краще переходити кордон? Я так розумію, шо Придніпров'я потрібно обходити, бо потім доведеться простояти багато часу на їхньому внутрішньому кордоні.

Спасибі

В Улаан-Баатор від кордону з Росією нас всю ніч везли російські дальнобійники на чотирьох фурах. Десь у 04:00 вони наблизилися де меж міста і стали на стоянку спати, ми ж подякували і пішли шукати місце для намету. От тут і почалося знайомство з монгольською землею - безкінечні рівні простори, ні деревця, ні річечки, ні горбика. І ґрунт зовсім не такий як у нас, він більш схожий на твердий застиглий пластилін, в який кілочки від намету ледве входили, а потім ще важче було їх витягнути. На ґрунті де не де росте трава, а між травою літають величезні цикади. Літня ніч була холодна, але зі сходом сонця швидко почало припікати.

( Read more... )

До поїздки в Монголію я особливо не готувався, про саму ідею туди потрапити дізнався десь за тиждень перед виїздом, мабуть тому практично нічого не читав про країну, лише полистав блог одного жж-товариша, який років 5 тому їздив маршрутом Іркутськ-Байкал-Бурятія-Монголія і назад. Інформації в тому журналі вистачило, щоб зрозуміти: в Монголії стопу немає, залізниця прокладена в мізерній частині країни, а автобуси дуже не зручні та повільно їдуть по причині відсутності доріг, доріг в нашому розумінні.

( Read more... )

На днях знайшов мп3-плеєр на снігові, другий плеєр за останні пів року. Якось навіть дивно: обидва плеєри майже ідентичні, практично нові, перший навіть в коробці був, по музиці видно, що обидва належали дівчатам, і обидва мабуть не дуже потрібні були власницям - пам'ять практично не заповнена. Влітку, як знайшов перший плеєр - відразу повісив оголошення в мережі, але власник так і не знайшовся впродовж двох місяців, тому довелося плеєр подарувати. З цим мабуть те саме буде - треба думати куди його діти.

Швиденько почав згадувати більш-менш вартісні речі, знайдені за останні три роки. В списку виявилися: шкіряний футбольний м'яч, важкий молоток(знайшов на трасі під час стопу), флешка на 2Гб, блутуз-гарнітура, чохол для мого нинішнього плеєра, кришка від об'єктива яку продав за 80грн в Коломию, студентський дівчини з мед-коледжу, акумулятор для мого телефону ну і ще багато всяких дрібничок. Якщо ж згадати скільки всього погубив за ці три роки, то у грошовому еквіваленті встановиться приблизна рівновага. Тут і задумаєшся в існування якогось духа чи божка, який відповідає за дану Рівновагу. Але скільки б не знаходив речей, користі від них практично ніякої, доводиться роздаровувати, натомість загублені речі були дуже важливі і їх я постійно використовував. Ну ось так.

Монголія по суті унікальна країна, половина жителів ще досі веде кочовий спосіб життя, як і їх предки сотнями роками. Навіть столиця їхня - Улаан-Баатор ще пару сотень років тому була кочівним містом, і лише відносно недавно стало містом в нашому розумінні. Близько 1млн. монголів є нащадками одної людини, найгеніальнішого полководця всіх часів - Чингіз Хана.


І хоча я провів в Монголії зовсім мало - лише 5 днів, та бував лише в північній більш лісистій частині, все-рівно за цей час назбиралися деякі спостереження про спосіб та устрій життя цієї дивної країни:

1. Монголи смердять.
Принаймні, смердять ті монголи, котрі проживають в юртах та ведуть кочовий спосіб життя. Що таке душ чи ванна вони скоріше-всього не знають, митися в мілких річках не вийде, от тому то в них і немає культу чистоти як у європейців. І як європейці середньовіччя монголи ллють на себе відра дешевих парфумів. А ще вони надягають купу одежі навіть при температурі +40, ось як ці діди в Ерденеті.
( Read more... )

Про Ітігілова ми дізналися в Бурятії коли їхали від Іркустька до Монголії. Кореєць Антон, в юртах якого ми через тиждень вписалися, розповідав, що ми маємо обов'язково відвідати Іволгінський дасан - центр буддизму в Бурятії, особливо через те, що в монастрирі знаходиться напівживе тіло лами Ітігілова.

А тепер трохи історії. Сам Ітіглов був в 1927 році за власним бажанням заживо похований в позі лотоса. Через 30 років, як те вимагав лама, його послідовники ексгумували тіло. Ітігілов й далі було у формі лотоса без ознак розкладання. Після смерті Сталіна буддисти знову поховали тіло.

2002 року тіло повторно витягли, свідками були десятки спеціалістів та судмедекспертів, які підтвердили, що тіло Ітігілова живе, серце б'ється 1 раз в день. На даний момент він знаходиться в Іволгінському дасані.

( Read more... )

Ось таким чином Анастасія Іскріцькa та Ігор Добровольський вирішили креативно показати реальну готовність країни до Євро 2012



( ще знімки )

Трофей з недавньої вилазки на об'єкт. Знайшов в туалеті бомбосховища.

*запалена свічка в туалеті за хвилину вбиває найогидніші запахи.

*позбутися смороду у взутті дуже легко - капаєш декілька капель йоду на ватку і кладеш у взуття якомога глибше на ніч. Пари йоду вбивають всих бактерій.

*а ще можна використати олію гвоздики замість йоду, але в цьому випадку запах маскується, а не вбивається джерело смороду.

*інший спосіб позбутися запаху у взутті - покласти устілки в морозилку чи винести на мороз, бактеріям стає зимно і вони вмирають.

*не дати промокнути ногам допоможуть жіночі прокладки у взутті.

*шкіряне взуття можна натирати сумішшю розтоплених воску з салом, а потім то місце нагріти феном, суміш всмокчеться і буде захищати від вологи.


А хто знає ще якісь поради схожого типу?