?

Log in

No account? Create an account

попередній запис | наступний запис

Розписую далі про парк, початок можна почитати ось тут.
фото

Тож, дійшов я до сходу сонця до Байкалу, дуже сильно зрадів, скинув наплічник і почав шукати нічліг. Помітив дерев'яну хатинку, стало цікаво - заходжу в коридор - там умивальник, стіл, всякі шухлядки і двері в іншу кімнату. Тепер захотів подивитися, що там далі за дверима - відкриваю їх, заходжу всередину. Відчуваю себе героєм якоїсь RPG-гри, типу займаюся пошуком цінних артефактів чи магічної зброї. Вмикаю ліхтарик, бачу ліжка в кімнаті, стіл, і тут чую дикий вереск: "КАКОГО ХУЯ!!!!!????"


Крик мене сильно спантеличив, я з переляку почав не своїм голосом шось бубоніти, типу я турист, заблукав на Байкалі, знайшов це поселення і заночую поблизу. Сказав це і швидко вибіг з хатинки. Через декілька хвилин чоловік вийшов на двір, я йому знову розповів хто і шо тут забув, він мене ж запросив зайти переночувати в теплик. Я ж відмовлявся, казав шо заночую під навісом. Через декілька хвилин він пішов спати, я ж почав готувати місце під навісом і ховатися від дощу, котрий швидко перейшов у зливу.
фото

Зранку просинаюся - помічаю кіз, собаку, хатинку з антеною. Людей не видно було. Тільки через декілька годин побачив чоловіка і жінку, вони проводили дуже дивний ритуал, який повторювали і наступного ранку: підходили голими до берегу Байкалу, вмивалися, шось шептали і йшли далі в хату, на двір не виходили потім ще декілька годин.
фото

Я тим часом погуляв по березі, поробив гамнофотки. Місця неймовірно красиві та незаймані - шкода, що не було зеркалки під рукою.
фото

фото

Потім почав готувати залишки їжі та надумав навести контакт з місцевим населенням в кількості трьох осіб. Помітив хлопця 25-и років, який виймав рибу з сіток і придумав піти в нього купити риби. Зрозуміло, що гроші не потрібні йому взагалі, він дав мені кілограм рибин, які можна було просто смажити як шашлики. Особливо розмовляти не хотів, тільки сказав, що їх тут троє живе вже надцять років, з цивілізацією контактують дуже рідко - інколи припливають рибаки, як от чоловік в тепляку. А ще в них є телевізор, який працює від генератора.

Я ж вирішив весь день провести в бухті, а наступного дня вертатися назад до цивілізації. Зранку бачив знову дивний ритуал місцевих. Пішов на декілька годин гуляти по березі Байкалу, доки можна було пройти. Хоч людей в цих диких місцях майже немає, зате табличок вдосталь:
фото

Біля хатинки було таке маленьке озерце, в якому плавали качечки:
фото

Гуляючи по березі бачив багато різних речей, котрі винесло хвилями. Так знайшов важкелезну камуфляжну куртку, можливо навіть якогось утопленика. Тим часом навкола затоки опускався туман:
фото

Хлопець рибак приплив на човні з уловом і з матір'ю вони перебирали рибу. Пішов я ближче знайомитися з ними, в нас навіть зав'язалася невеличка розмова. Жіночка розказала, що живуть тут майже 30 років, займаються рибалкою і тримають трохи тварин. Сильно здивувалася, коли я розказав, що в лісі зараз море ягід та кедрів - вони, виявляється, туди взагалі не ходять. А ще запитала в мене про Тимошенко - в Росії майже не траплялося людей, кого б не цікавила доля Юлії. Шкода, шо не вийшло розбалакати місцевих - хотілося б дізнатися про їх віру та традиції, бо я почав підозрювати, що це маленьке поселення старовірів.

Наступного ранку зварив поснідати і почав збиратися назад до Великої Голоусної. Так як в мене розрядився акумулятор, я втратив лік днів і відчував, що можу запізнитися в Слюдянку, де ми домовилися з Владою зустрітися. Поки збирався була чудова погода, як пройшов кілометр вглиб лісу - почався дощик, котрий швиденько перейшов в зливу.

І от іду я під цею зливою між бур'янами в два метри зросту, через декілька хвилин промокло взуття, далі куртка, непромокаючі штани і навіть наплічник почав промокати. Зате кедрів всюду лежало неймовірно багато - знову назбирав їх величезний пакет, і всі такі красиві, новенькі були. По дорозі зустрів туршного олд-скул туриста десь з цих країв, він здивувся, що я оце сам ходжу по лісу і питав як я до такого дійшов. Пізніше збираючи кедри під дощем загубив стежку. Спочатку тикався у всі боки шукаючи правильного виходу, а потім почав шукати стежку по спіралі, десь через півтори години все-таки знайшов її. Загубитися в таких місцях під дощем зовсім не хотілося. Щоб встигнути до ночі в бухту, треба було йти дуже швидко і пройти відстань, котру в інший бік подолав за два дні. Під вечір вже майже не мав сил йти, а затоки все ніяк не було, лише перед заходом сонця з'явився беріг Байкалу
фото

Вже знайома хатинка єгерів, де я розтопив грубу всередині і всю ніч сушив одежу, зіпсувавши тим самим підошву кросівок.
фото

І тут теж були таблички:
фото

Інколи пропливали кораблі та човни, але до бухти ніхто не підходив:
фото

На ранок їжу варив в отакій пічці. Із залишених овочів робив знову борщ та печену картоплю
фото

Йти з цих місць зовсім не хотілося, але час вже підганяв. Коли став вибір - йти верхом по скельній стежці чи по берегу озера пригаючи з каменя на камінь, вибрав друге. І от так пригаючи собі потихеньку ступив на мокрий камінь та з рюкзаком впав у Байкал.

По дорозі назад бачив лише одну людину в парку - рибака на березі. Коли ж вийшов з парку - виявилося, що потрапив на території військових навчань - бурятські солдати розставляли якісь антени і всяку армійську техніку. По дорозі ще знайшов комплект армійського сухпайка - хоч якась їжа з'явилася. Заночував на березі річечки в гирлі Байкалу, і хоч спальник в мене має -5С комфорту, але спати було дуже холодно.

На ранок виявилося, що акумулятори телефону ще працюють і мені тим часом приходили смски від невідомих номерів. Подзвонив по одному з них - потрапив до якогось таджика, який був у Москві. Отримав смску від Влади - виявляється, вона приїхала раніше ніж домовлялися і я вже запізнювався. До Іркустьку було 200км, але машини тут проїжджають одна на пів години. І хоча трафік дуже кволий, зате підбирає абсолютно кожен водій.

Бурятські лісники везли на Уазику і розповідали, чого в них в парку дуже багато горілих дерев - це ніби-то туристи вогонь не залишаються після себе. Але насправді причина зовсім в іншому. Все діло в тому, що в Китаї заборонили вирубання дерев на 50 років, і тепер весь ліс китайці везуть з Росії. На кордоні з Монголією бачили десятки фур з лісом та проїжджали вантажні потяги повні дерев. В Росії ж офіційно навколо Байкалу вирубувати дерева не можна, але можна вирубувати спалені дерева. От лісники і підпалюють гектари лісу, щоб потім його продати. Все це мені вже розповів дальнобійник дядя Толя, котрий через 10 днів довіз нас від Самари до кордону з Україною.

Після лісників сів в Камаз навантажений піском, котрий як завжди неймовірно трясло, а крім того на жахливій екстремальній дорозі зі щебеню декілька раз горіли скати, і ще в Камаза практично не працювали гальма, особливо було весело так їхати через Іркутськ, одну машину водій ледве не задавив.

Ну а потім був стрімкий стоп до Слюдянки, до самого вокзалу мене довезли веселі залізничники, котрі майже всю дорогу розмовляли про ціни на бурятських та іркутських проституток. А на вокзалі мене вже другий день чекала Влада, в неї не було практично грошей, тож ніяк зв'язатися ми не могли. На ранок була столова залізничників і почався автостоп додому.


Інші записи з поїздки Сибір-Монголія-Бурятія-Байкал:
Монголія. Ч1. Про перше знайомство з країною
Монголія. Ч2. Улаан-Баатор
Прибайкальський національний парк. Ч1
Іволгінський дасан. Бурятія
Бурятський лама Ітігілов
Про дивний випадок в російській глубинці

Comments

( 4 відгіки — додай відгук )
mandrivnic
18 липень 2012 04:35 (UTC)
Дуже цікаві твої розповіді)Наче насправді відвідуєш ті місця,коли прочитаєш!)
(Deleted comment)
zelena_zaraza
18 липень 2012 06:51 (UTC)
в нас в Україні так масштабно не випалюють ліс - біля Байкалу там сотні гектарів чорних стовбурів.

Проститутки десь по 500 рублів
artur_makeev
18 липень 2012 12:46 (UTC)
Цікаві місця. Дивні люди, туман ще таємничості додає:)
zamkovyi
18 липень 2012 17:26 (UTC)
Круто, дуже цікаво!
Описи подорожі нагадали стрічку Into the wild
( 4 відгіки — додай відгук )

останній місяць

листопад 2017
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Розроблено LiveJournal.com